Ринок будівельних матеріалів: які позиції продемонстрували рекордні цінові стрибки та чи чекати сповільнення у 2022

20.01.2022

Автор: Ірина Настич

Один з головних об’єктивних чинників відчутного подорожчання нерухомості — зростання цін на основні будівельні матеріали. Це загальносвітова тенденція, чинниками якої стали протиепідеміологічні заходи, логістичні прогалини, дефіцит та подорожчання сировини, а також брак робочої сили.

Property Times разом з представниками будівельної галузі дізнавався, що відбувалося з цінами на будматеріали у 2021 році, як будівельні компанії працювали за умов постійного здорожчання, та чого очікувати цього року.

Що відбувалося на ринку будматеріалів у 2021

Ситуація була цілком прогнозованою для України, адже хвиля подорожчання здійнялася ще у 2020 році й прокотилася всіма країнами. До прикладу, в Італії ціна на арматуру у період з листопада 2020 по березень 2021 року зросла на 110%, У Німеччині та Франції ціна виросла більш ніж на 70%. У США щорічне зростання урядового індексу, який вимірює відпускну ціну товарів у будівництві, становило 12,9%. Це є найвищим показником, зареєстрованим за 35-річну історію індексу.

«У першій половині 2021 року коронавірус спричинив справжню лихоманку на сировинних ринках, а також значний перекіс між попитом на певні групи товарів та пропозицією. Перш за все, йдеться про метал та деревину, — коментують в пресслужбі групи компаній DIM. — На початку року ми спостерігали за захмарним подорожчанням металу та деревини у 2-4 рази через низку факторів, що призвело до зростання цін на всі будматеріали»

Серед основних причин фахівці групи компаній DIM називають локдаун, який змусив зупинити виробництва і вдарив по логістичним ланцюжкам у всьому світі. Виробництво будівельних матеріалів значно просіло. Лише за період січень–червень 2020 року виплавка сталі знизилась майже на 15%, що й позначилося на цінах у 2021 році. Як тільки будівництво відновилося з послабленням карантинних обмежень, сформувався ажіотажний попит на матеріали.

«Китай випередив Європу з виходом із карантину і всередині країни почали зростати ціни на продукцію. Ажіотаж не тільки підігрів ціни на світових ринках, але й став причиною затримок з поставками», — додають у компанії.

«Через пов’язані з локдаунами перебої в постачанні кратно збільшилась і вартість доставки: як сировини для виробництва, так і самої продукції», — доповнює СЕО девелоперської компанії ENSO Раміль Мехтієв.

Спричинені пандемією збої в постачаннях зробили неможливим дотримуватися звичного ритму ланцюжка.

«Збої в логістиці відчуватимуться ще деякий час. Світові оператори обіцяють «вирівнятися» на початку року, але я б зробив «зазор» ширше, — говорить Андрій Дмитрієв, керівник торгової компанії OMI TRADE та компанії з виробництва лакофарбової продукції OMI Color. — Поки ці складнощі суттєво впливають на вартість деревини та сталі. Ми це відчуваємо, тому що забезпечуємо замовників полімерними матеріалами для обробки деревини та металоконструкцій. У нашому виробничо-збутовому ланцюжку тепер є пункт, що передбачає кілька варіантів постачання матеріалів безпосередньо клієнтам. Наприклад, зараз логісти не рекомендують нам переправляти матеріали судноплавними лініями, оскільки розклад постановок судів часто змінюється, не завжди є порожні контейнери та місця на судах; фрахт дуже високий і не всі компанії можуть дозволити заморожувати гроші на тривалі періоди».

Ще одна причина росту цін — непередбачуваність ситуації у світі, зазначають в пресслужбі групи компаній DIM. Можливість посилення локдауну, нестабільність економіки змушувала деяких виробників будівельних матеріалів скорочувати виробництво. А ті, хто не скорочував, не міг стримувати ціни, враховуючи пришвидшені темпи інфляції, які вийшли далеко за межі цільового діапазону.

Також на ціни вплинула криза в енергетичному секторі. Конфлікт в ОПЕК+ та ситуація в газовому секторі призвели до здорожчання цін на енергоносії, що позначилось і на виробництві будівельних матеріалів та їхній вартості.

«Осіннє подорожчання газу в Європі ми відчуємо приблизно в перші місяці цього року, оскільки паливо для промисловості в нашій країні закуповується за договорами з тривалим терміном реалізації. Але відчуємо обов'язково, тому що левова частка енергії у виробництві практично всіх видів будматеріалів належить природному газу», — говорить Андрій Дмитрієв.

За категоріями

Вирослі в ціні абсолютно всі будівельні матеріали, але в деяких категоріях зріст, скоріше, нагадував некерований зліт.

«Вартість лісу демонструє один із найзначніших стрибків — 300%, — говорить Андрій Дмитрієв. — Причина — величезна кількість експорту та обмеження щодо вирубки. Ось такі дві досить нелогічні одна до одної причини».

Рекордні цифри продемонстрував метал. «За даними українського металоторгового порталу Metalika ця група подорожчала більш ніж на 60%. Наприклад, різниця вартості тони арматури у вересні минулого року та у вересні цього — становить на 11 407 грн в бік збільшення», — наводить цифри Андрій Дмитрієв.

«А в періоди найбільш активного будівництва зростання цін на металопродукцію сягнуло навіть всі 70%, порівняно з 2020 роком», — ділиться спостереженнями Раміль Мехтієв.

«Зростання цін на металопрокат потягнуло за собою здорожчання всіх металозалежних конструкцій та матеріалів, зокрема металічних дверей, ліфтового обладнання, інженерних комунікацій, оцинкованих вентильованих фасадів тощо», — додають в пресслужбі групи компаній DIM.

«Якщо взяти до уваги контекст проєктів Arricano, то найбільшу динаміку зростання у процентному співвідношенні показали імпортовані профільні труби та арматура — 50 та 65% відповідно», — коментує Микола Якименко, директор департаменту девелопменту та експлуатації Arricano.

Експерти зазначають, що ціни зростали майже щодня, це створювало суттєві незручності для будівельних компаній.

«Особливо нестабільну ситуацію ми спостерігали на ринку металів. З третього кварталу спостерігалось здорожчення алюмінієвих профілів та скла, що вплинула, як на зовнішні, так і на внутрішні опоряджувальні роботи. Наприклад, на одному із проєктів затримка погодження конструкцій каркасу скляних перегородок у декілька днів стала критичною — ціна у постачальників збільшилася майже на 15%», — зазначає Сергій Малишко, генеральний директор Alpha Construction Ukraine.

Такі дані наводить Анна Анісімова, керівник відділу інвестицій та аналітики компанії «Інтергал-Буд»: «За нашими оцінками, найбільше здрожчали:
-арматура — на 56% протягом 2021 року, у загальному підсумку з червня 2020 року збільшення ціни на арматуру склало 115%,
- бетон — на 42–46%, в залежності від марки,
- керамоблок на 52-96%, в залежності від характеристик,
- мінвата на 56-80%, в залежності від властивостей».

Сергій Малишко також зазначає здорожчання скла, і ціна продовжує рухатися вгору. «Це пов’язано зі збільшенням ціни на енергоносії, оскільки у виробництві скла вони є ключовими, — пояснює експерт. — З іншого боку на ціну також тисне підвищенням попиту на матеріал. Відповідно ми очікуємо подорожчання скла на 10-15% і це ще не кінець».

Подорожчали й лакофарбові матеріали. «Вартість лаку та фарби для внутрішніх та зовнішніх робіт, як правило, прив'язані до вартості пігментів, що використовуються у виробництві. Світові корпорації, що виробляють неорганічні пігменти, ще на початку 2021 року оголошували про підвищення вартості. Синтетичні пігменти, що входять до складу лакофарбової та полімерної продукції, за підсумками року подорожчали на 337 доларів за тонну. Офіційно заявлена причина — подорожчання електроенергії в Європі», — коментує Андрій Дмитрієв.

Дефіцит чи просто ажіотаж?

Попри збої в логістичних ланцюгах та зниження обсягів виробництва український будівельний ринок не відчув критичного дефіциту будматеріалів.

«Не можна назвати ситуацію, що спостерігалась на ринку матеріалів, дефіцитом, скоріше, це ажіотажний попит та різкі стрибки закупівель, — коментує Сергій Трофимчук, керівник служби контролю капітальних інвестицій InCo home. — Це стосувалось найбільше таких матеріалів, як пінобетонні та газобетонні блоки, арматура, вироби з деревини. Забудовники, які мали узгоджені проєкти або об’єкти на стадії будівництва, намагалися зробити запас матеріалів виходячи зі своїх складських можливостей. Також фіксували ціни через попередні угоди на майбутні поставки».

Сезонні коливанні відчули майже всі девелопери, генпідрядники, тощо. «У сезон виник дефіцит на мінераловатні утеплювачі та екструдований пінополістирол, газобетон, високоміцні болти, деформаційні шви, — зазначає Микола Якименко. — Але завдяки нашому генеральному підряднику даного дефіциту ми практично не відчули».

«Ми продовжували будувати згідно з планами та графіком робіт на майданчиках. Хіба що можемо пригадати ситуацію, коли були певні затримки з боку постачальника віконних алюмінієвих конструкцій для проєкту А136 Highlight Tower. Згодом поставки відновилися», — прокоментували пресслужбі групи компаній DIM.

Український будівельний ринок вже давно взяв курс на імпортозаміщення, тому левова частка матеріалів, що використовуються ну будівництві, — українського виробництва. Це дало можливість уникнути дефіциту через зрив термінів постачання, що спостерігалося на світових ринках. Щодо імпортних товарів, то з ними були певні труднощі.

«Українські будівельні матеріали дуже високої якості. Більше 80% матеріалів, що використовуються у будівництві, — українського виробництва. Більш того, через високу якість за основні вітчизняні будматеріали українські забудовники вже конкурують з забудовниками ближнього зарубіжжя, — коментує Анна Анісімова. — Вже зараз ми бачимо, що потужностей вітчизняного виробництва не вистачає для покриття потреб девелоперів. Тому частина імпорту, що все ж присутня, є результатом дефіциту матеріалів, а не їх низької якості. В таких умовах доводиться демонструвати гнучкість у роботі з постачальниками. Наприклад, вносити аванси, фіксувати прайси або ж частково складувати матеріали».

«Будівельні компанії стали укладати договори з місцевими виробниками і тими, які знаходяться на відносно невеликому географічному видаленні. Наприклад, у нашій лінійці OMI Color представлена італійська група товарів та українська. Станом на 1 грудня 2021 року замовлення на матеріали для внутрішніх та зовнішніх робіт: фарба, ґрунтовка, клей — з України збільшилися на 34% порівняно з аналогічним періодом минулого року», — говорить Андрій Дмитрієв.

Превентивні заходи

Аби убезпечити себе від потенційних перебоїв з постачанням, можливих дефіцитів й залежності від цін, будівельні компанії розробили власні превентивні заходи.

«Нам довелось відкоригувати наші графіки закупки основних матеріалів через збільшені терміни поставки, шляхом раннього резервування у постачальників. Зважаючи на стійке фінансування наших проєктів ми могли здійснювати повну оплату деяких матеріалів для фіксації ціни, тим самим нівелюючи ризики підвищення костів», — говорить Микола Якименко.

«У компаній існують квоти на отримання та використання певних матеріалів від виробника. Це нормальна практика на вітчизняному та навіть світовому ринку. Також кожен постачальник може завчасно спрогнозувати сезонний чи очікуваний попит, та зробити певні превентивні заходи, — коментує Сергій Малишко. — Постачальники часто формують запаси на популярні позиції матеріалів, особливо це стосується закордонних. В цьому  випадку для нас основна стратегія — це співпраці із перевіреними та надійними постачальниками зі сформованими складськими запасами та максимально швидкими термінами доставки. Формування власних запасів на певні матеріали ми вважаємо недоцільним, оскільки ми більше проєктно-орієнтована компанія і купуємо тільки на певні види робіт під певний проєкт».

«Наша компанія замовляє чавунні труби з Франції, алюміній — з Німеччини, ліфти та комплектуючі їдуть до нас зі Словенії і так далі. Чітке планування закупівель, поставок та формування запасів ресурсів на складах — це ті рішення, завдяки яким нам вдалося підтримувати темпи будівництва й більшою мірою вирішувати проблему з будматеріалами», — ділиться досвідом Раміль Мехтієв.

Сергій Трофимчук пояснює: «Оскільки створення значних запасів тягне за собою збільшення витрат на логістику та зберігання, забудовники маючи календарний графік по будівництву надають перевагу авансуванню й укладанню попередніх контрактів на поставку матеріалів з зафіксованою договірною ціною. А далі це вже турбота постачальника — виконати поставку на певну дату. Хоча виробники страхують свої ризики, тому визначають певний коефіцієнт (індивідуально по кожному договору) здорожчання, з перевищенням якого ціна може бути переглянута».

Прогнози

Зважаючи на політичну ситуацію й перманентні карантини, робити прогнози на поточний рік доволі складно. Але загальносвітові тенденції свідчать про те, що зростання триватиме.

«У звіті, оприлюдненому ResearchAndMarkets, в якому зібрані докладні прогнози щодо будівельних матеріалів до 2026 року сказано, що будматеріали зростатимуть із середньорічним кроком 5,57%», — зазначає Андрій Дмитрієв.

«Усі ми розуміємо, що ситуація на ринку доволі нестабільна, але поки не розуміємо наскільки. Очевидно одне — вартість будівництва буде зростати через значну інфляцію, зміну курсу валют та здорожчання енергоносіїв, хоч і в короткостроковій перспективі. Тому для замовників, які мають намір входити в проєкт будівництва у цьому році час має значення. Чим раніше буде законтрактований підрядник, тим кращі умови може отримати замовник від нього», — коментує Сергій Малишко.

«Все визначатиме ситуація на світових сировинних ринках, на міжнародній політичній арені та в енергетичному секторі. Адже від двох останніх факторів буде залежати безперебійність логістичних ланцюжків, швидкість доставки, зростання ціни, — діляться прогнозами в преслужбі групи компаній DIM. — Хочеться сподіватись, що бурхливе зростання призупиниться, продовжиться корекція цін в межах прогнозованої інфляції. Впевнені, що ми повернемось до діапазону 20-30% здорожчання категорії будматеріали в цілому протягом року, якщо не трапиться якихось форс-мажорів».

Анна Анісімова припускає, що у 2022 році буде спостерігатися збільшення цін на матеріали ще як мінімум на 40%. У деяких випадках вартість може підскочити навіть на 80%. В першу чергу це стосується цегли та керамоблоку. 

«Попит на будматеріали досі високий, тому зниження чи зупинки зростання цін очікувати не варто. Як розвиватиметься ситуація надалі, великою мірою залежить і від того, яким чином поведе себе COVID-19, зокрема новий штам «Омікрон», який вже дістався Європи, та чи будуть впроваджені нові локдауни. Також зростання вартості залежатиме загалом від економічної ситуації у світі та країні. Очевидна тенденція — метал дешевшати не буде, а відповідно і вироби на його основі теж. У синергії висока вартість будматеріалів, подорожчання газу й інших енергоресурсів і далі неминуче впливатимуть на підвищення ціни на квадратні метри», — прогнозує Раміль Мехтієв.

Фахівці зазначають, що за сприятливих політично-економічних та епідеміологічних умов темпи зростання дещо уповільняться, але зупинки, й тим більше відкату цін назад не буде.